 |
Genesis 9 [1]
[2]
[3]
[4]
[5]
[6]
[7]
[8]
[9]
[10]
[11]
[12]
[13]
[14]
[15]
[16]
[17]
[18]
[19]
[20]
[21]
[22]
[23]
[24]
[25]
[26]
[27]
[28]
[29]
[30]
[31]
[32]
[33]
[34]
[35]
[36]
[37]
[38]
[39]
[40]
[41]
[42]
[43]
[44]
[45]
[46]
[47]
[48]
[49]
[50]
GEN 9:1 ¶ І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
GEN 9:2 І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
GEN 9:3 Усе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену ярину Я віддав вам усе.
GEN 9:4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
GEN 9:5 А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати її, і з руки чоловіка, з руки кожного брата його Я буду жадати душу людську.
GEN 9:6 Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим.
GEN 9:7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!
GEN 9:8 ¶ І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
GEN 9:9 А Я, ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим потомством по вас.
GEN 9:10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
GEN 9:11 І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, і більш не буде потопу, щоб землю нищити.
GEN 9:12 ¶ І Бог промовляв: Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
GEN 9:13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
GEN 9:14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
GEN 9:15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло.
GEN 9:16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі.
GEN 9:17 І сказав Бог до Ноя: Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі.
GEN 9:18 ¶ І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфет. А Хам він був батько Ханаанів.
GEN 9:19 Оці троє були сини Ноєві, і від них залюднилася вся земля.
GEN 9:20 І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
GEN 9:21 І пив він вино та й упився, й обнажився в середині свого намету.
GEN 9:22 І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надворі.
GEN 9:23 Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкували, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.
GEN 9:24 ¶ А Ной витверезився від свого вина, і довідався, що йому був учинив його син наймолодший.
GEN 9:25 І сказав він: Проклятий будь Ханаан, він буде рабом рабів своїм браттям!
GEN 9:26 І сказав він: Благословенний Господь, Симів Бог, і хай Ханаан рабом буде йому!
GEN 9:27 Нехай Бог розпросторить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, і нехай Ханаан рабом буде йому!
GEN 9:28 ¶ А Ной жив по потопі триста літ і п'ятдесят літ.
GEN 9:29 А всіх Ноєвих днів було дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.